Анкетування щодо змісту оновлених дисциплін

У сучасній освіті важливу роль відіграє зворотний зв’язок студентів, який дозволяє викладачам оцінити ефективність навчального процесу та покращити якість викладання.

Після внесення суттєвих змін в зміст теоретичної частини та наповнення лабораторних робіт дисциплін «Веб-програмування», «Архітектура та проектування програмного забезпечення» та «Сучасні технологій Інтернет-програмування» доцентом кафедри Анною Трачук в червні 2025 року було проведено моніторингове дослідження з метою підвищення ефективності навчального процесу та якості викладання.

В опитуванні приймали участь студенти 1, 2 та 3 курсу, групи ІПЗ-24-1,2, ІПЗ-23-1,2, ІПЗ-22-1,2,3, ІПЗ-24ск та ІПЗ-23ск.

Студентам була запропонована анонімна анкета.

Метою опитування було виявлення рівня задоволеності лекційним та лабораторним матеріалом, оцінка складності лабораторних робіт, корисності лекцій для практичного виконання завдань, а також збір пропозицій щодо покращення курсу.

1. Загальна складність лабораторних робіт

Більшість студентів оцінили складність лабораторних робіт як помірну:

  • оцінка 3 – 56,7%
  • оцінка 4 – 37,5%
  • оцінка 5 – 6,2%

Враховуючи, що лабораторні роботи створюються для середнього студента, такий розподіл оцінок можна вважати цілком задовільним.

2. Найскладніші та найпростіші лабораторні роботи

Студенти відзначили найбільш складними такі завдання:

  • застосування принципів проєктування на практиці при написанні коду,
  • робота з Apache, Docker та сервісом Firebase.
  • робота з GET та POST запитами, API та JSON,
  • фінальний проєкт, що об’єднував усі набуті знання,

3. Корисність лекцій

За оцінкою студентів, лекції були дуже корисними для розуміння лабораторних робіт: 87,5% оцінили лекції на 4 та 5 бали. Це свідчить про високий рівень практичної користі теоретичного матеріалу.

4. Пропозиції щодо доповнення курсу

Студенти запропонували:

виділити більше часу на вивчення вже наявного матеріалу,

  • надати відео інструкцію щодо здачі лабораторних робіт,
  • надати список сайтів для самостійного вивчення ПЗ,
  • додати теми контейнеризації та роботи з API, асинхронне програмування,
  • додати мінімальну роботу з git (деплой додатку, робота з гілками).

5. Що сподобалося студентам у курсі:

  • приклади з реального життя, інтеграція теорії з практикою,
  • структура лекцій та презентацій,
  • методика подання матеріалу,
  • лабораторні роботи та написання коду,
  • перевірка та фінальні доробки,
  • отримання чіткого розуміння основ веб-програмування, що дозволяє далі розвиватися з бібліотеками та фреймворками (React, NodeJS).

6. Пропозиції щодо покращення курсу

Основна пропозиція студентів – виділити більше годин для вивчення наявного матеріалу, що дозволить поглибити розуміння та закріпити практичні навички.

Висновок

Опитування показало, що вищеназвані дисципліни мають високий рівень практичної та теоретичної цінності, лекції ефективно допомагають у виконанні лабораторних робіт, а запропоновані студентами доповнення та рекомендації можуть підвищити якість курсу та мотивацію до навчання.

Штучний інтелект та академічна доброчесність – вебінар для студентів

9 червня 2025 року старший викладач кафедри моделювання та програмного забезпечення Рибальченко О.Г. та викладач Білашенко С.В. провели вебінар для студентів 2 курсу спеціальності «Інженерія програмного забезпечення», присвячений питанням використання штучного інтелекту (ШІ) в освіті та його впливу на академічну доброчесність. В доповіді були використані відомості, які викладачі отримали під час проходження курсу підвищення кваліфікації «Великий курс про ШІ в освіті» від ГО «Прогресильні».

Доповідачки розповіли, що доброчесність при застосуванні ШІ залежить від користувача, мнима “недоброчесність” ШІ не є приводом для його заборони. Вже існує політика відповідального застосування ШІ, розроблена Міністерством освіти та науки України разом з Мінастерством цифрової трансформації України. Викладачам рекомендовано застосовувати ці рекомендації для ефективної взаємодії зі студентами.

Можливі порушення академічної доброчесності, пов’язані з ШІ, діляться на дві групи. До порушень, що генеруються самим ШІ, відносяться плагіат, фальсифікація та фабрикація даних, недотримання умов ліцензій Creative Commons. До порушень, що робить користувач ШІ, належать списування, змова, введення в оману, несанкціонована співпраця, використання ШІ як інструменту хострайтингу (paper mill).

Відповідно до шкали AIAS (Artificial Intelligence Assessment Scale) існують такі варіанти використання ШІ при виконанні навчальних завдань, які градуються від заборони ШІ до підтримки з боку ШІ та інтеграції з ШІ.

1. Відсутність ШІ (NAI): робота виконується та перевіряється повністю без допомоги ШІ, заборона його використання. Цей рівень гарантує, що студенти покладаються виключно на свої знання, розуміння та навички.

2. Генерування та структурування ідей: ШІ використовується для мозкового штурму, створення структур, генерування ідей щодо покращення роботи, але у фінальній роботі не допускається використання ШІ.

3. Редагування за допомогою штучного інтелекту: ШІ можна використовувати для покращення зрозумілості або якості створеної студентами роботи з метою вдосконалення кінцевого результату, але за допомогою ШІ не можна створювати новий контент. При цьому оригінальна робота без ШІ має надаватися в додатку.

4. Виконання завдань ШІ, що оцінюються людиною (AIA): ШІ використовується для виконання певних елементів завдання; студенти обговорюють або коментують створений ШІ контент. Цей рівень вимагає критичної взаємодії з контентом, створеним ШІ, та оцінювання його результатів. Будь-який створений ШІ контент має бути процитований.

5. Повне використання ШІ (AIG): ШІ слід використовувати в якості “другого пілота”, щоб відповідати вимогам оцінювання, забезпечуючи спільний підхід до ШІ та підвищуючи творчий потенціал. При цьому можна використовувати ШІ впродовж усього оцінювання, і не потрібно вказувати, який контент згенеровано за допомогою ШІ.

Викладачки зазначили, що штучний інтелект доброчесно допоможе студентам:

  • швидко знаходити необхідну інформацію для виконання завдань і підготовки до навчальних занять та контрольних заходів;
  • працювати з матеріалами іноземною мовою;
  • вивчати іноземні мови;
  • генерувати ідеї для написання есе, створення презентацій та інших творчих завдань;
  • отримувати підказки та пояснення щодо вирішення складних завдань;
  • генерувати різноманітні тестові завдання, що дозволяє ефективно готуватися до іспитів;
  • аналізувати помилки під час виконання тестів і надавати персоналізовані рекомендації щодо їх виправлення;
  • автоматично створювати конспекти лекцій та інших навчальних матеріалів, що дозволить зосередитись на розумінні основних ідей.

З метою доброчесного використання можливостей штучного інтелекту рекомендовано використовувати атрибуцію ШІ в навчальних завданнях, яка повинна включати інформацію про:

  • мету використання ШІ;
  • завдання, яке має вирішити ШІ;
  • дослівне формулювання запиту (промту) до ШІ;
  • використаний інструмент;
  • методи обробки результату користувачем.

На завершення вебінару доповідачки відмітили, що атрибуція ролі ШІ у навчальному завданні не має призводити до суб’єктивного відношення до його виконавця та звинувачень у потенційних порушеннях академічної доброчесності. Саме для цього виконавець роботи має не припустити таких порушень під час застосування ГШІ та чітко відзначити роль ГШІ у завданні, щоб уникнути звинувачень у порушенні академічної доброчесності.

Бінарна лекція для майбутніх інженерів програмного забезпечення

Як поєднати науковий пошук із розробкою високонавантажених систем? Про це дізналися наші магістранти на бінарній лекції за участю Андрія Стрюка та спеціального гостя — Senior Developer компанії EPAM Нікіти Шевціва.

Захід відбувся в межах вивчення дисципліни «Сучасні методи дослідження інформаційних систем». Формат «бінарності» дозволив розглянути кожне питання з двох сторін: методологічної та виробничої.

Ключові теми зустрічі:

  • Реальні технічні виклики сучасного ІТ-ринку.
  • Як наукові дослідження допомагають створювати ефективні програмні продукти.
  • Кейси впровадження інновацій у проєктах компанії EPAM.

Для студентів спеціальності «Інженерія програмного забезпечення» така зустріч стала можливістю побачити свій майбутній шлях у професії крізь призму наукового підходу. Дякуємо спікерам за професійний досвід та натхнення для нових досліджень!

Присвоєно вчене звання доцента кафедри моделювання та програмного забезпечення Швецю Дмитру Валерійовичу

27 травня 2025 року під час засідання Вченої ради університету було вручено атестат доцента ШВЕЦЮ Дмитру Валерійовичу.

Щиро зичимо успіхів, невичерпної творчої енергії та подальших успіхів на науковій ниві!

Бінарна лекція для першокурсників з “Основ програмування”

Що таке декоратори? Про одну з найелегантніших можливостей мови програмування Python дізналися наші здобувачі під час бінарної лекції за участю Олени Рибальченко та спеціального гостя — Backend Software Engineer, Paybis/ClickLMS Богдана Гребенюка. Захід відбувся у межах вивчення дисципліни «Основи програмування».

Під час зустрічі лектор розповів про користь та магію декоратора у Python, який дозволяє відповідно до принципу DRY винести загальну логіку в одну обгортку і застосовувати її до десятків функцій. При цьому основна функція залишається «чистою» і виконує лише свою бізнес-логіку, а допоміжні завдання бере на себе декоратор. Лектор продемонстрував на прикладах найчастіші місця застосування декораторів: логування, авторизація, кешування, вимірювання часу тощо.

Для студентів першого курсу спеціальності «Інженерія програмного забезпечення» така зустріч була дуже корисною, бо продемонструвала один зі способів писати професійний, «чистий» код, який легко підтримувати і не соромно показати на співбесіді.

Дякуємо спікерам за професійний досвід та натхнення, адже Богдан Гребенюк показав сучасний стиль програмування на Python, пояснив концепцію функцій як об’єктів першого класу. Це критично важливий крок до опанування функціонального програмування.

Відкрите обговорення проєктів змін до освітніх програм «Інженерія програмного забезпечення» першого (бакалаврського) та другого (магістерського) рівнів вищої освіти

Відбулось відкрите обговорення проєктів змін до освітніх програм «Інженерія програмного забезпечення» першого (бакалаврського) та другого (магістерського) рівнів вищої освіти.

На обговорені були присутні викладачі кафедри, здобувачі освіти, випускники та представники ІТ-спільноти.

Відповідно до обговорення було скореговано назви деяких дисциплін, уточнено матрицю відповідності програмних компетентностей компонентам освітньої програми та матрицю забезпечення програмних результатів навчання відповідним компонентам. Переглянуто перелік вибіркових дисциплін.

Загалом було визнано, що проєкти освітніх програм відповідають потребам стейголдерів та покращують зміст освітніх програм, що були затверджені у 2024 році.

Можливість проходження курсів в університеті Technische Hochschule Lübeck (Німеччина)

Шановні студенти! В осінньому семестрі цього року у вас є можливість проходження безкоштовних курсів в університеті Technische Hochschule Lübeck (Німеччина) англійською мовою.

Для студентів спеціальності “Інженерія програмного забезпечення” рекомендуємо для проходження курс Human-Computer Interaction.

Відповідно до положення про неформальну освіту результати проходження курсу будуть зараховані як частина кредитів навчальної дисципліни “Людино-машинна взаємодія”.

Аудит ОП «Інженерія програмного забезпечення»

9.01.2025 р. відбулося обговорення результатів внутрішнього аудиту освітніх програм: «Інженерія програмного забезпечення» (першого (бакалаврського) та другого (магістерського) рівнів вищої освіти, який було проведено експертною групою у складі фахівців центру забезпечення якості вищої освіти та навчально-методичного відділу. На обговоренні були присутні декан та заступник декана факультету інформаційних технологій, гаранти освітніх програм та представники проектної групи.
Під час обговорення було розглянуто результати аудиту, що спрямовано на аналіз відповідності освітніх програм стандартам вищої освіти, оцінку ефективності реалізації програм та рекомендації щодо їх вдосконалення. Особливу увагу приділили зворотному зв’язку зі здобувачами вищої освіти, роботодавцями та випускниками, професійному розвитку викладачів, а також відповідності цих освітніх програм сучасним вимогам ринку праці.
За підсумками проведеного аудиту, експертною групою було надано рекомендації щодо удосконалення освітніх програм, зокрема:

  1. Висвітлювати та розміщувати інформації на кафедральному сайті, сайті університету або соціальних мережах.
  2. Залучати професіоналів-практиків до аудиторних занять під час реалізації освітнього процесу на даній ОП, запровадити практику проведення гостьових лекцій чи/та бінарних занять.
  3. Запровадити систему регулярного підвищення фахової кваліфікації викладачів освітньої програми.
Відбулося урочисте вручення дипломів магістрам з інженерії програмного забезпечення

Цей день став особливим для нашої кафедри – ми офіційно випустили у професійне життя нову когорту фахівців. Відбулася урочиста церемонія вручення магістерських дипломів випускникам спеціальності 121 «Інженерія програмного забезпечення».

Шлях до цього диплома був непростим, але надзвичайно цікавим. Позаду – роки навчання, складні лабораторні проєкти, командна розробка, безсонні ночі перед дедлайнами та, нарешті, успішний захист кваліфікаційних робіт. Сьогодні наші випускники — це вже не просто студенти, а зрілі спеціалісти, здатні проєктувати та впроваджувати складні програмні системи.

З вітальним словом до випускників звернулися декан факультету інформаційних технологій та перший проректор Криворізького національного університету. Вони наголосили, що диплом магістра — це не лише підтвердження знань, а й символ відповідальності перед ІТ-спільнотою.

Особливу гордість викликає те, що більшість наших випускників вже успішно реалізують себе в провідних ІТ-компаніях, поєднуючи навчання з професійною практикою.

Ми щиро вітаємо наших магістрів! Бажаємо вам цікавих проєктів, нескінченного «чистого коду» та професійного зростання. Пам’ятайте, що двері кафедри завжди відчинені для вас, адже ви назавжди залишаєтеся частиною нашої великої професійної родини.

Швецю Дмитру Валерійовичу присуджено науковий ступінь кандидата технічних наук

5 листопада 2024 року під час засідання Вченої ради університету було вручено диплом кандидата наук ст. викладачу кафедри моделювання та програмного забезпечення ШВЕЦЮ Дмитру Валерійовичу.

Вітаємо Дмитра Валерійовича та його наукового керівника д-ра техн. наук, професора кафедри моделювання та програмного забезпечення АЗАРЯНА Альберта Арамаісовича!

Бажаємо творчих успіхів, досягнень у подальших працях та нових наукових перемог!