Відбулося засідання проєктної групи з розробки та вдосконалення освітніх програм «Інженерія програмного забезпечення» бакалаврського та магістерського рівнів.
Під час зустрічі учасники проаналізували досвід реалізації програм у 2024–2025 роках, врахували відгуки здобувачів та пропозиції випускників. Основну увагу приділили підвищенню якості навчання за такими напрямами:
– співпраця з роботодавцями, адаптація освітніх компонентів до запитів ринку, зокрема підприємств Криворізького регіону;
– внутрішній аудит, детальний аналіз окремих дисциплін для їх подальшого оновлення;
– розвиток потенціалу студентів, активне залучення молоді до програм академічної мобільності та неформальної освіти.
13 листопада 2025 року в нашому Університеті відбувся важливий вебінар на тему «Наукова доброчесність як запорука успішної кар’єри вченого», організований Центром забезпечення якості вищої освіти КНУ. Захід було проведено для магістрів та аспірантів, які розпочинають або продовжують свій науковий шлях. Спікерки вебінару — Олена Тарасова, Наталія Кушнірук, Нонна Шаповалова та Вікторія Вигівська — розкрили фундаментальні цінності академічної доброчесності та пояснили, чому їх дотримання є критично важливим для позитивного іміджу та репутації здобувача освіти. Особливу увагу приділили темі плагіату: його різновидам, механізмам виявлення за допомогою спеціалізованих систем, а також практичним порадам щодо запобігання. Учасники ознайомилися з обов’язками здобувача освіти, правилами оформлення посилань згідно з ДСТУ та міжнародними стилями цитування, а також сучасними інструментами для створення бібліографії. Окремо обговорили етику використання контенту, згенерованого штучним інтелектом, та пов’язані з цим ризики. Вебінар надав магістрантам та аспірантам вичерпні знання та інструменти для ведення чесної та якісної наукової діяльності.
12 листопада 2025 року Центр забезпечення якості вищої освіти КНУ провів важливий вебінар для студентів першого курсу на тему: «Успішний старт в університеті: гайд з академічної доброчесності». Спікерки — Олена Тарасова, Наталія Кушнірук та Нонна Шаповалова — розкрили ключові аспекти доброчесності, що є фундаментом успішного навчання. Учасники обговорили такі важливі цінності, як чесність, довіра та відповідальність, а також ознайомилися з основними обов’язками здобувача освіти. Особливу увагу приділили темі академічного плагіату: його різновидам, наслідкам порушення та виключенням, які не вважаються плагіатом. Також розглянули питання етики використання контенту, згенерованого штучним інтелектом. Цей вебінар став важливим кроком для формування високих стандартів академічної культури серед наших нових студентів.
У сучасній освіті важливу роль відіграє зворотний зв’язок студентів, який дозволяє викладачам оцінити ефективність навчального процесу та покращити якість викладання.
Після внесення суттєвих змін в зміст теоретичної частини та наповнення лабораторних робіт дисциплін «Веб-програмування», «Архітектура та проектування програмного забезпечення» та «Сучасні технологій Інтернет-програмування» доцентом кафедри Анною Трачук в червні 2025 року було проведено моніторингове дослідження з метою підвищення ефективності навчального процесу та якості викладання.
В опитуванні приймали участь студенти 1, 2 та 3 курсу, групи ІПЗ-24-1,2, ІПЗ-23-1,2, ІПЗ-22-1,2,3, ІПЗ-24ск та ІПЗ-23ск.
Студентам була запропонована анонімна анкета.
Метою опитування було виявлення рівня задоволеності лекційним та лабораторним матеріалом, оцінка складності лабораторних робіт, корисності лекцій для практичного виконання завдань, а також збір пропозицій щодо покращення курсу.
1. Загальна складність лабораторних робіт
Більшість студентів оцінили складність лабораторних робіт як помірну:
оцінка 3 – 56,7%
оцінка 4 – 37,5%
оцінка 5 – 6,2%
Враховуючи, що лабораторні роботи створюються для середнього студента, такий розподіл оцінок можна вважати цілком задовільним.
2. Найскладніші та найпростіші лабораторні роботи
Студенти відзначили найбільш складними такі завдання:
застосування принципів проєктування на практиці при написанні коду,
робота з Apache, Docker та сервісом Firebase.
робота з GET та POST запитами, API та JSON,
фінальний проєкт, що об’єднував усі набуті знання,
3. Корисність лекцій
За оцінкою студентів, лекції були дуже корисними для розуміння лабораторних робіт: 87,5% оцінили лекції на 4 та 5 бали. Це свідчить про високий рівень практичної користі теоретичного матеріалу.
4. Пропозиції щодо доповнення курсу
Студенти запропонували:
виділити більше часу на вивчення вже наявного матеріалу,
надати відео інструкцію щодо здачі лабораторних робіт,
надати список сайтів для самостійного вивчення ПЗ,
додати теми контейнеризації та роботи з API, асинхронне програмування,
додати мінімальну роботу з git (деплой додатку, робота з гілками).
5. Що сподобалося студентам у курсі:
приклади з реального життя, інтеграція теорії з практикою,
структура лекцій та презентацій,
методика подання матеріалу,
лабораторні роботи та написання коду,
перевірка та фінальні доробки,
отримання чіткого розуміння основ веб-програмування, що дозволяє далі розвиватися з бібліотеками та фреймворками (React, NodeJS).
6. Пропозиції щодо покращення курсу
Основна пропозиція студентів – виділити більше годин для вивчення наявного матеріалу, що дозволить поглибити розуміння та закріпити практичні навички.
Висновок
Опитування показало, що вищеназвані дисципліни мають високий рівень практичної та теоретичної цінності, лекції ефективно допомагають у виконанні лабораторних робіт, а запропоновані студентами доповнення та рекомендації можуть підвищити якість курсу та мотивацію до навчання.
9 червня 2025 року старший викладач кафедри моделювання та програмного забезпечення Рибальченко О.Г. та викладач Білашенко С.В. провели вебінар для студентів 2 курсу спеціальності «Інженерія програмного забезпечення», присвячений питанням використання штучного інтелекту (ШІ) в освіті та його впливу на академічну доброчесність. В доповіді були використані відомості, які викладачі отримали під час проходження курсу підвищення кваліфікації «Великий курс про ШІ в освіті» від ГО «Прогресильні».
Доповідачки розповіли, що доброчесність при застосуванні ШІ залежить від користувача, мнима “недоброчесність” ШІ не є приводом для його заборони. Вже існує політика відповідального застосування ШІ, розроблена Міністерством освіти та науки України разом з Мінастерством цифрової трансформації України. Викладачам рекомендовано застосовувати ці рекомендації для ефективної взаємодії зі студентами.
Можливі порушення академічної доброчесності, пов’язані з ШІ, діляться на дві групи. До порушень, що генеруються самим ШІ, відносяться плагіат, фальсифікація та фабрикація даних, недотримання умов ліцензій Creative Commons. До порушень, що робить користувач ШІ, належать списування, змова, введення в оману, несанкціонована співпраця, використання ШІ як інструменту хострайтингу (paper mill).
Відповідно до шкали AIAS (Artificial Intelligence Assessment Scale) існують такі варіанти використання ШІ при виконанні навчальних завдань, які градуються від заборони ШІ до підтримки з боку ШІ та інтеграції з ШІ.
1. Відсутність ШІ (NAI): робота виконується та перевіряється повністю без допомоги ШІ, заборона його використання. Цей рівень гарантує, що студенти покладаються виключно на свої знання, розуміння та навички.
2. Генерування та структурування ідей: ШІ використовується для мозкового штурму, створення структур, генерування ідей щодо покращення роботи, але у фінальній роботі не допускається використання ШІ.
3. Редагування за допомогою штучного інтелекту: ШІ можна використовувати для покращення зрозумілості або якості створеної студентами роботи з метою вдосконалення кінцевого результату, але за допомогою ШІ не можна створювати новий контент. При цьому оригінальна робота без ШІ має надаватися в додатку.
4. Виконання завдань ШІ, що оцінюються людиною (AIA): ШІ використовується для виконання певних елементів завдання; студенти обговорюють або коментують створений ШІ контент. Цей рівень вимагає критичної взаємодії з контентом, створеним ШІ, та оцінювання його результатів. Будь-який створений ШІ контент має бути процитований.
5. Повне використання ШІ (AIG): ШІ слід використовувати в якості “другого пілота”, щоб відповідати вимогам оцінювання, забезпечуючи спільний підхід до ШІ та підвищуючи творчий потенціал. При цьому можна використовувати ШІ впродовж усього оцінювання, і не потрібно вказувати, який контент згенеровано за допомогою ШІ.
Викладачки зазначили, що штучний інтелект доброчесно допоможе студентам:
швидко знаходити необхідну інформацію для виконання завдань і підготовки до навчальних занять та контрольних заходів;
працювати з матеріалами іноземною мовою;
вивчати іноземні мови;
генерувати ідеї для написання есе, створення презентацій та інших творчих завдань;
отримувати підказки та пояснення щодо вирішення складних завдань;
генерувати різноманітні тестові завдання, що дозволяє ефективно готуватися до іспитів;
аналізувати помилки під час виконання тестів і надавати персоналізовані рекомендації щодо їх виправлення;
автоматично створювати конспекти лекцій та інших навчальних матеріалів, що дозволить зосередитись на розумінні основних ідей.
З метою доброчесного використання можливостей штучного інтелекту рекомендовано використовувати атрибуцію ШІ в навчальних завданнях, яка повинна включати інформацію про:
мету використання ШІ;
завдання, яке має вирішити ШІ;
дослівне формулювання запиту (промту) до ШІ;
використаний інструмент;
методи обробки результату користувачем.
На завершення вебінару доповідачки відмітили, що атрибуція ролі ШІ у навчальному завданні не має призводити до суб’єктивного відношення до його виконавця та звинувачень у потенційних порушеннях академічної доброчесності. Саме для цього виконавець роботи має не припустити таких порушень під час застосування ГШІ та чітко відзначити роль ГШІ у завданні, щоб уникнути звинувачень у порушенні академічної доброчесності.
Відбулось відкрите обговорення проєктів змін до освітніх програм «Інженерія програмного забезпечення» першого (бакалаврського) та другого (магістерського) рівнів вищої освіти.
На обговорені були присутні викладачі кафедри, здобувачі освіти, випускники та представники ІТ-спільноти.
Відповідно до обговорення було скореговано назви деяких дисциплін, уточнено матрицю відповідності програмних компетентностей компонентам освітньої програми та матрицю забезпечення програмних результатів навчання відповідним компонентам. Переглянуто перелік вибіркових дисциплін.
Загалом було визнано, що проєкти освітніх програм відповідають потребам стейголдерів та покращують зміст освітніх програм, що були затверджені у 2024 році.
9.01.2025 р. відбулося обговорення результатів внутрішнього аудиту освітніх програм: «Інженерія програмного забезпечення» (першого (бакалаврського) та другого (магістерського) рівнів вищої освіти, який було проведено експертною групою у складі фахівців центру забезпечення якості вищої освіти та навчально-методичного відділу. На обговоренні були присутні декан та заступник декана факультету інформаційних технологій, гаранти освітніх програм та представники проектної групи. Під час обговорення було розглянуто результати аудиту, що спрямовано на аналіз відповідності освітніх програм стандартам вищої освіти, оцінку ефективності реалізації програм та рекомендації щодо їх вдосконалення. Особливу увагу приділили зворотному зв’язку зі здобувачами вищої освіти, роботодавцями та випускниками, професійному розвитку викладачів, а також відповідності цих освітніх програм сучасним вимогам ринку праці. За підсумками проведеного аудиту, експертною групою було надано рекомендації щодо удосконалення освітніх програм, зокрема:
Висвітлювати та розміщувати інформації на кафедральному сайті, сайті університету або соціальних мережах.
Залучати професіоналів-практиків до аудиторних занять під час реалізації освітнього процесу на даній ОП, запровадити практику проведення гостьових лекцій чи/та бінарних занять.
Запровадити систему регулярного підвищення фахової кваліфікації викладачів освітньої програми.
04.10.2023 для здобувачів груп ІПЗ-21-1,2 керівником Тренінгового центру компанії QATestLab Оксаною Курмаш було проведено лекцію-презентацію курсу «Якість ПЗ та тестування».
В ході лекції здобувачі ознайомилися з особливостями курсу та можливостями використання отриманих знань для подальшого працевлаштування.
В рамках міжнародного проекту Еразмус+ «Центри сертифікації викладачів: інноваційні підходи до досконалості викладання (UTTERLY)» викладачі КНУ здійснили тренінговий візит до литовського університету Вітовта Великого (Vytautas Magnus University – VMU) у місті Каунас. В період з 26 по 30 червня 2023 року доцент кафедри професійної та соціально-гуманітарної освіти, керівник центру забезпечення якості вищої освіти КНУ (ЦЗЯВО) к.психол.н. Олена Тарасова і старший викладач кафедри моделювання та програмного забезпечення, провідний фахівець ЦЗЯВО Нонна Шаповалова набували досвіду і знань у галузі «Виклики та можливості для розвитку професійних компетентностей у вищій освіті».
Учасників тренінгу вітали проректорка з навчання та очільниця підрозділу двосторонньої співпраці VMU з доповіддю про можливості колаборації і міжнародну співпрацю з університетом Вітовта Великого. Колеги надали усі можливі канали зв’язку з відповідними підрозділами VMU для розвитку і всебічної координації учасників проекту UTTERLY.
Програма тренінгу включала в себе доповіді, семінари і обговорення різних аспектів створення простору для вдосконалення професійних компетентностей академічного і неакадемічного персоналу вищих навчальних закладів. У фокусі тренінгу була тема “Виклики та можливості вдосконалення професійної майстерності викладачів”. В полі цієї теми чимало уваги приділялось організації системи безперервного навчання (концепція lifelong learning), а семінар «Сильні сторони та можливість професійного розвитку діяльності” розкрив принципи впровадження такої системи в VMU і питання визнання компетенцій як частини lifelong learning. Крім основної теми тренінгу у Каунасі, учасники програми ознайомились з лабораторією прототипів, розроблених дослідниками університету, серед яких були представлені інноваційні соціальні, ресурсозберігаючі, інклюзивні проекти з застосуванням штучного інтелекту
