Філософія

Анотація курсу

Динамічні процеси сучасного суперечливого світу ставлять кожну людину в складні умови соціального життя. Зростаюча напруга, пов’язнана зі зміною ціннісних орієнтацій, необхідність пошуку і щвидкого знаходження рішень, стресові ситуації – все це проблеми людського буття, збереження і розвитку особистості, її внутрішнього світу, світоглядної культури.
У сучасних умовах світоглядні уявлення і переконання молоді формуються в контексті переоцінки нашого історичного минулого, утвердження плюралізму, розмаїття думок, поглядів на різні питання суспільного життя.
Сучасна філософія є узагальненою філософською думкою людства, що грунтується на теоретичних надбаннях, здобутих у лоні кожної національної філософії. Ідейною основою сучасної філософії є загальнолюдські пріоритети і цінності. Вивчення філософії стає однією з головних передумов входження кожної молодої людини в загально-культурний світовий контекст.
Загальновідомо, що від гуманітарної освіти значною мірою залежить творчий потенціал особистості. Оволодіння основами філософських знань допомогає студенту стати не просто «вузьким спеціалістом» у певній галузі, в фахівцем, який уміє мислити і діяти самостійно. Наскільки людина має відповідати за свої слова та дії, настільки вона мусить філософствувати.

Мета:

Мета курсу «Філософія» полягає у наданні можливості студентам отримати необхідну систему знань з філософії, сформувати уявлення про основні розділи філософського знання та історичних типах філософування, а також оволодіти вмінням застосовувати ці знання в безпосередній практичній та науковій діяльності, в соціальній практиці на основі власної світоглядної позиції.

Особливість даного курсу полягає у застосуванні проблемного підходу до його побудови та викладання. Тобто акцент зроблено не на хронологічній послідовності розвитку філософії, а на найбільш важливих філософських проблемах та різноманітних підходах до їхнього вирішення. Це дозволить студентам сформувати власну світоглядну позицію та краще орієнтуватися у світі природи, в суспільстві, зорієнтує у сенсожиттєвих пошуках.

Основні завдання:

• ознайомити студентів зі специфікою світоглядного освоєння людиною дійсності в багатоманітності її проявів у структурі загальнофілософської практики;надати уявлення про предмет філософії та значення філософського знання в сучасній культурі;
• ознайомити з філософськими поняттями та категоріями, основними розділами філософії та історичними типами філософування, особливостями розвитку вітчизняної
  філософської думки;
• допомогти у систематизації та перетворенні стихійних поглядів на обґрунтоване світорозуміння;
• навчити визначати напрямок діяльності не тільки по відношенню до найближчої мети, але й причетність до того, що відбувається у світі;
• виховувати культуру, самостійність, критичність мислення та вміння оцінити різноманітні явища дійсності;
• прищепити навички всебічного загальнокультурного аналізу проблем суспільного і культурного життя з використанням відповідного категоріального апарату;
• пробудити інтерес студентів до інтелектуальних пошуків, формування власної світоглядної позиції.

Що ви будете знати:

• основний зміст усіх тем курсу, головні напрямки класичної, сучасної та
• вітчизняної філософії;
• оволодіти філософським способом мислення та відповідним категоріальним
• апаратом;
• засвоїти світоглядно-гуманістичний зміст філософії.

Що ви будете вміти:

• на основі ґрунтовного знання філософії оцінювати, співставляти різні філософські
• та світоглядні концепції і моделі, виявляти їх переваги та недоліки;
• засвоївши специфіку філософського осягнення дійсності, сформувати власну
• світоглядну позицію та вміти аргументовано її довести;
• застосовувати набуті знання при аналізі актуальних проблем сьогодення та у
• повсякденній професійній та комунікативній практиці

Тематичний план курсу

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1. ІСТОРІЯ ФІЛОСОФІЇ.
Тема 1. Філософія, її призначення, зміст та функції у суспільстві. Світогляд. Поняття, предмет і ознаки філософії та філософування. Структура філософського знання. Функції філософії в суспільстві. Філософія в структурі світогляду. Співвідношення філософії з наукою, міфологією, мистецтвом та релігією. Історико-філософський процес. Основне питання філософії: різноманітність підходів. Філософія як «життєвий розум».
Тема 2. Філософія Давнього світу (Китай, Давня Греція). Східний та західний способи філософування. Давньокитайська філософія: даосизм та конфуціанство.
Періодизація та проблематика давньогрецької філософії. Чинники виникнення та розвитку філософії. Рання антична філософія: космоцентризм, натурфілософія, софісти. Проблема
первоначала. Філософія Парменіда, Геракліта, Фалеса, Демокрита. Класична давньогрецька філософія: Сократ, Платон, Аристотель. Сутність першого антропологічного повороту в історії філософії. Філософська система Платона: об’єктивний ідеалізм, вчення про душу, пізнання, про ідеальну державу. Філософія Аристотеля: форма та матерія, етичне вчення, соціальна філософія. Філософія епохи еллінізму: скептики (вчення про вірогідний характер знань), стоїки (вчення про Бога та світ), епікурейці (етика насолоди), неоплатонізм.
Тема 3. Філософія середньовіччя та доби Відродження. Періодизація середньовічної філософії: патристика і схоластика. Морально-світоглядна парадигма середньовіччя. Основні ідеї та принципи середньовічної філософії. Екзегеза як специфічний метод середньовічної філософії. Людина і Бог у вченні Августина Блаженного. Проблема універсалій. Буття людини в філософії Фоми Аквінського. Періодизація філософії епохи Відродження, основні принципи та поняття. Людина і суспільство, Бог та природа у філософській думці епохи Відродження (М. Кузанський, М. Монтень, Н. Макіавеллі). Період апологетики і патристики як перший етап становлення і утвердження християнської філософії.
Тема 4. Філософія Нового часу та Просвітництва. Гносеологізм філософії Нового часу. Проблема методу пізнання. Емпіричний напрям: вчення Ф.Бекона. Раціоналістичний
напрям: Р. Декарт. Проблема субстанції в філософії Нового часу. Французький матеріалізм і Просвітництво. Філософія Вольтера, Ж.-Ж.Руссо.
Тема 5. Класична німецька філософія та Некласична філосфія ХІХ ст. Основні риси та проблематика німецької класичної філософії. Критична філософія І.Канта та філософська система Г.Гегеля. Суб’єктивний ідеалізм та діалектика у філософії Й.Фіхте. «Філософія тотожності” законів природи і мислення Шеллінга. Філософія людини Л.Фейєрбаха. Загальна характеристика марксизму. Основні тенденції некласичної філософії. Філософія життя: Ф.Ніцше, А.Шопенгауер. Позитивістська концепція О.Конта. Філософія К’єркегора. Психоаналітична філософія З.Фрейда та К.Юнга.
Тема 6. Особливості розвитку української філософської думки та Західна філософія ХХ століття. Особливості та основні етапи розвитку української філософської думки. Філософська культура Давньої Русі. Філософія українського бароко. Григорій Сковорода – видатний український мислитель. Вчення Сковороди про світ, людину, пізнання. Класична українська філософія: П.Юркевич, О.Новицький, С.Гогоцький, Потебня. Філософія національної ідеї. Філософія Радянської доби та діаспори. Українська історіософія. Провідні напрямки сучасної філософії. Позитивізм та неопозитивізм. Герменевтика та структуралізм. Сучасна комунікативна філософія. Етика відповідальності. Поняття та ідеї екзистенціалізму (А.Камю, Ж.-П.Сартр, К.Ясперс). Особливості персоналізму.
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ФІЛОСОФІЇ ЯК СОЦІАЛЬНО-КУЛЬТУРНОГО ФЕНОМЕНУ
Тема 7. Проблеми онтології. Гносеологія: можливості та межі пізнання.
Проблема буття: основні історичні підходи та сучасне бачення. Матерія та її властивості. Свідомість як ідеальне буття та діяльне відображення. Філософське вчення про пізнання. Емпіричне та раціональне пізнання. Інтуїція. Абсолютна та відносна істина, критерії істини. Знання та його класифікація. Діалектика як філософське вчення про розвиток. Категорії, принципи та закони діалектики. Сутність та структура пізнавального процесу. Проблема пізнання у філософії. Єдність чуттєвого та раціонального, логіки та інтуїції у пізнанні. Практика як специфічно людський спосіб освоєння світу. Поняття практики. Форми і рівні практичної діяльності, Гуманістичний зміст практики. Функції практики. Творчість як конструктивний принцип пізнання. Філософська концепція творчості. Форми творчого синтезу. Логіка та методологія наукового пізнання. Специфіка, рівні, форми і методи наукового пізнання. Методологія наукового пізнання.
Тема 8. Основи соціальної філософії та філософії історії
Суспільство як предмет соціальної філософії. Історія формування філософського розуміння суспільства. Суспільство як система і процес. Основні сфери суспільного життя: матеріальна, духовна, соціальна, політична, фізична. Структура та функції сфер суспільства. Поняття суспільно-історичного процесу. Прогрес та його критерії. Виникнення та сутність поняття «глобальні проблеми людства. Глобалізаційні процеси в сучасному світі. Тенденції культурної універсалізації та її форми. Міжкультурні непорозуміння як основа світових конфліктів ХХІ століття.
Тема 9. Людина та суспільство. Духовне життя суспільства та культура.
Філософська антропологія як розділ філософського знання. Людина як основний предмет філософської антропології. Проблема людини в історії філософії: есенціалістська та екзистенціалістська парадигми. Людина в сучасному філософському дискурсі. Основні підходи до сенсожиттєвих пошуків. Проблема смерті. Сутність духовного життя суспільства. Буденна і теоретична свідомість. Форми суспільної свідомості. Особливості духовної культури суспільства. Уявлення про культуру в історії філософської думки. Культура як цілісність протиріч. Культура та «життя». «Людина – в – культурі» і «людина культури». Культура та ідеологія. Моделі самосвідомості культури: класична, некласична (модерністська), постмодерністська. Релігія, мораль, мистецтво як складові культури. Культурна місія інтелігенції.

Загальна інформація

Форма навчання	Кількість кредитів ECTS	Загальна кількість академічних годин	Лекційні	Практичні	Самостійна робота	Форма контролю
Денна	3	90	18	18	54	екзамен
Заочна	3	90	4	4	82	екзамен

Компетентності

Результати навчання

ЗК01 Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу ЗК05 Здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями. ЗК08 Здатність діяти на основі етичних міркувань ЗК10 Здатність діяти соціально відповідально та свідомо ЗК11 Здатність реалізувати свої права і обов’язки як члена суспільства, усвідомлювати цінності громадянського (вільного демократичного) суспільства та необхідність його сталого розвитку, верховенства права, прав і свобод людини і громадянина в Україні ЗК12 Здатність зберігати та примножувати моральні, культурні, наукові цінності і досягнення суспільства на основі розуміння історії та закономірностей розвитку предметної області, її місця у загальній системі знань про природу і суспільство та у розвитку суспільства, техніки і технологій, використовувати різні види та форми рухової активності для активного відпочинку та ведення здорового способу життя

ПР02 Знати кодекс професійної етики, розуміти соціальну значимість та культурні аспекти інженерії програмного забезпечення і дотримуватись їх в професійній діяльності

Викладач

Методичне забезпечення